Перемога

Ще римський оратор Марк Туллій Ціцерон зазначав, що «нема нічого радіснішого за перемогу». Особливо, коли така перемога надто важлива й від того надзвичайно жадана. Її, причому в подвійному розмірі, мали змогу відчути вболівальники ужгородських «Карпатам» після двох очних дуелей з ірпінським «Податковим університетом» у рамках 8 туру чемпіонату України з гандболу серед жіночих колективів суперліги. Зустрічалися дві кращі команди клубних змагань, а тому багато хто назвав ці поєдинки іграми сезону й позолоченими матчами.

Суперництво було гідним вищезазначеного статусу, а господарки, як відомо, двічі здолали суперниць – 28:26 і 27:23. Уже сам рахунок демонструє, яких зусиль довелося викласти команді Бориса Петровського, щоб отримати стовідсотковий успіх.

А що ж конкретніше криється за відмінно проведеними двобоями? Яка вона, перемога?

Перемога – це коли по ходу матчу програєш, а потім виявляєш характер і здобуваєш потрібний результат.

Перемога – це коли наполегливіше за суперника відпрацьовуєш на тренуванні, і як тільки візаві після першої гри «підсіли», демонструєш кращі фізичні кондиції, краще пересування майданчиком, кращі паси, та й узагалі: усе виконуєш, мов би й суперник, але трішки краще.

Перемога – це коли, як Наталя Туркало після виснажливих поєдинків з іспанками в складі збірної України, рвешся до воріт, захист жорстко зустрічає, доводиться падати на тверде покриття майданчика, стримувати в собі різкий біль, а потім із допомогою лікаря підводитися й після наданої допомоги продовжувати боротьбу.

Перемога – це коли бути в ролі Інни Малюченко й упевнено з пристойної відстані повз блок захисниць ледь не розірвати сітку воріт суперника.

Перемога – це коли ти, як Наталія Семаль, виходиш на майданчик з однією перебинтованою рукою, але іншою приймеш м’яч і досвідченим «пострілом» застаєш зненацька голкіпера.

Перемога – це коли ти, як Ірина Яблонська вчасно виходиш на заміну й парируєш поспіль кілька стовідсоткових кидків.

Перемога – це коли ти, в ролі Наталії Гайович, ні на мить не перестаєш стежити за суперницею й парируєш виконаний нею пенальті.

Перемога – це коли ти, як Ольга Передерій, зупиняєш гостру атаку візаві на підступах до своїх воріт і не даєш найменшого шансу на кидок.

Перемога – це коли ти вагітна (з етичних міркувань не вказуватимемо хто), але виходиш і борешся на рівні з усіма.

Перемога – це коли ти, як Марина Лєбєдєва: чатуєш на правому фланзі, а потім за слушної нагоди з неймовірно гострого кута дезорієнтуєш голкіпера й змінюєш рахунок на свою користь.

Перемога – це коли ти, як Дарина Кот, вгамовуєш хвилювання й холоднокровно реалізовуєш семиметровий.

Перемога – це коли ти, як Борис Петровський, учасно береш тайм-аут і в наступні хвилини зводиш нанівець атакувальний запал візаві.

Перемога – це коли приходить стільки фанів, що тренери з інших міст із заздрощами згадують домашні матчі своєї команди за присутності лише кількох уболівальників (та й то фахівців!), а також що вигуки «Кар-па-ти!!!» заряджають улюблених гандболісток на особливо відповідальну кінцівку.

Перемога – це багато що й про багато кого тут ще не сказане. Але найголовніше, є РЕЗУЛЬТАТ, є велика перемога. А вона, за твердженням видатного німецького філософа Фрідріха Ніцше, позбавляє страху перед поразкою. Тому «Карпати» й ПЕРЕМАГАЮТЬ! Майже в кожній грі та будь-яку команду. А отже, крок за кроком наближають себе до заповітної мети – золотих нагород. І хоч шлях до них іще залишився, до того ж непростий, але саме такі виграші, як над ірпінськими гандболістками, й заохочують побажати славному ужгородському колективу чемпіонського титулу саме в цьому сезоні. Адже ужгородки першого місця цілком заслужили.

Володимир Тарасюк

www.chas-z.com.ua

Фото Василь Прокопишин