Карпатівка розповіла про свої успіхи в складі національної збірної та ужгородському клубі
Поки ужгородські Карпати та херсонська Дніпрянка святкують перемоги в 6-му турі ("піранії Дніпра" двічі в домашньому поєдинку здолали столичний Спартак, 33:16 та 31:15), кращий снайпер ужгородської дружини, Ірина Компанієць, дала коментар кореспонденту із ФГУ.
Ірина Компанієць, гравець ужгородських «Карпат»:
- Проти «Економуніверситету» у нас було забагато втрат. Ми хотіли зіграти швидше, тому помилялись, але зрештою спокійно довели матч до перемоги.
- Як оцінюєш виступи «Карапат» у поточному сезоні?
- Перед початком сезону, чесно кажучи, ми дуже сильно хвилювались і передусім стосовно гри в обороні. Від нас пішли семеро гравців, команда дуже омолодилась, однак нам вдалось налагодити комунікацію з молоддю. Наприклад, я граю в центрі захисту разом з Женєю Білик, намагаюсь підказувати їй. Новачкам нелегко, вони прийшли з дитячого гандболу, але ми дуже налаштовані на перемогу в чемпіонаті. Так, ми програли «Галичанці», проте це був лише перший млинець, що дійсно виявився глевким. Дуже очікуємо на наступні матчі з «Галичанкою», налаштовані виграти. Також наше завдання вдало виступити у Кубку Челленджа. Минулого сезону нам завадили травми. Ми догравали одним складом, натомість зараз у нас вже є заміни.
- Вітаємо з вдалим дебютом в складі національної збірної. Заявка команди визначалась після київського Кубка Турчина, у фіналі якого ти грала з коліс, тільки-но прибувши з клубу. Те що тебе беруть у збірну на відбірний турнір до Словаччини стало несподіванкою?
- Дійсно, це так. Все ж таки на Кубок Турчина ми приїхали без підготовки у збірній. Дівчата уже тиждень тренувались разом, а я вийшла на майданчик і не знала тактику збірної, ігрові схеми. Просто намагалась показати, що вмію. Я дужа зраділа, що мене взяли до Словаччини. Не очікувала також, що мене випустять уже в першій грі турніру.
- Тренер збірної Валерій Войналович каже, що ти відмінно проявила себе в обороні, натомість у нападі від тебе чекають ще більшого.
- Я передивлялась наші матчі у Словаччині. Якщо в захисті у мене виходило, то моя гра в нападі мене дещо засмутила. На повторах видно: були моменти, які можна було реалізовувати, але я навіть не дивилась на ворота. Хвилювання також позначилось. Я вперше грала за збірну і не хотіла підвести команду.
- Дебют у збірній, провідна роль у клубі - цей сезон є найкращим для тебе в «Карпатах»?
Я граю в Ужгороді третій сезон. Коли тільки прийшла, у нас був великий склад і ми грали по 15 хвилин. Минулого року я чимало пропустила через травму і повернулась лише з нового року. А цей чемпіонат я граю вже з самого початку і він, справді, поки найкращий.
Де ти починала кар’єру?
Я з Кривого Рога, моїм першим тренером був Геннадій Кравцов. Після ДЮСШ ми, як другий склад, потрапили до «СМАРТа», у якого тоді були дуже сильні гандболістки. Мені пощастило бачити та вчитись у таких гравців як Олена Цигиця, Юлія Манагарова. Потім, коли лідери пішли, стали грати ми – вихованки 1993-1994 років народження. Після Кривого Рога я виступала у Миколаєві, а дали перейшла до «Карпат».
Фото: Наталя Боднар
Сергій Цукіло, ФГУ
Ще записи по темі
Залиште коментар!