«Знаю, що «Галичанка» нас остерігається» - Борис Петровський
Борис ПЕТРОВСЬКИЙ, головний тренер «Карпат», в коментарі сайту Федерації гандболу України розповів чому його команді не вдалось вистояти перед «Галичанкою».
Шанс на перемогу є завжди, але сьогодні дівчата не виконали в повній мірі план на гру. Ми багато моментів не реалізували також у нас були втрати, думаю, це стало ключовим моментом. У нас було дві червоні картки. Це на тлі втоми, дівчата не хотіли грати грубо. Тих, кого вилучили, замінити вже не було ким. Ми хотіли зачепитися, але нам не вистачило ресурсу дограти цю гру так, як ми хотіли. І все ж я вдячний дівчатам.
- У кожному з таймів «Карпати» закинули менше 10 м’ячів. Як пояснити низьку результативність?
У нас немає б’ючих гандболісток. Чотири наші лідери зазнали травм. Даша Кот вийшла із розірваною зв’язкою, в наколіннику. Вона не може грати в повну силу і вже не витримала у другому таймі. У людини зв’язка розірвана! Але я не міг її не випустити. Вона дуже хотіла грати. Потрібно мати атакуючий потенціал і людей на лавці, які могли б замінити основних гравців.
- «Галичанка» за три матчі броварського туру відіграла чотири очки відставання від «Карпат». Тепер у них психологічна перевага над вами?
Можливо є така перевага, але якщо ми станемо сильнішими, вона зникне. Я знаю, що «Галичанка» нас остерігається. Їм не було легко сьогодні, але зараз така кадрова ситуація, що вони мали перевагу. Попереду ще чимало ігор. Все може змінитись.
- Як оцінюєте готовність «Карпат» до матчів 1/2 фіналу Кубка виклику проти турецького «Кастамону»?
Ситуація важка. Вже 2-го та 3 квітня у нас матчі в Туреччині. Граємо без наших лідерів, після важкої дороги. Зараз ми приїжджаємо в Ужгород і через день в 4 години ночі виїжджаємо до Будапешта, далі переліт в Анкару, а звідти ще три години на автобусі. Буде дуже важка гра. Туркені — досвідчена команда. За них грає призер Олімпійських ігор, переможець Ліги чемпіонів – чорногорка Соня Барьяктаровіч. Є також легіонери з Румунії, Хорватії, Росії. Але ми не здаємося. Будемо битися, як можемо.
Сергій Цукіло, ФГУ
Залиште коментар!